Музичний керівник Булеца Світлана Миколаївна

Основні завдання музичного виховання:

1. Виховувати любов та інтерес до музики ( тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики).

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах, знайомити з початковими елементами музичної грамоти (все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно).

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів ( якщо в цьому віці дитину навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх її здібностей).

 5. Сприяти розвитку музичного смаку.

 На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

 6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

Основні види діяльності музичного керівника

у дошкільному закладі

Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання муз керівникові необхідно здійснювати таку діяльність:

1.Проводити заняття у кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка роботи. Це вимагає значної попередньої підготовки: добір й розучування музичного репертуару, необхідного для роботи, розробка й планування засвоєння програмових навичок, підготовка наочного матеріалу, приладдя, прослуховування музичних записів.

2. Планувати й проводити індивідуальні заняття.

3. Діагностувати рівень музичного розвитку дітей.

4. Складати та відповідати за складання сценаріїв свят, програм розваг, підготовку та їх проведення.

5. Керувати роботою вихователя у сфері музичного розвитку дітей шляхом індивідуальних консультацій та групових занять.

Під час консультацій музкерівник ознайомлює вихователів із планом роботи, розучує з ними дитячі музичні твори, звертаючі увагу на ті вміння і навички, якими має оволодіти кожна дитина, обговорює проведені заняття (відзначає успіх та труднощі дітей, пояснює, як можна їм допомогти), добирає репертуар для програвання на ранковій гімнастиці, інших заняттях, прогулянках тощо. На групових заняттях для вихователів муз керівник систематично вдосконалює навички дітей у галузі пісні й руху. Розучує з ними твори для індивідуального і колективного виконання на святах і під час розваг. При цьому бере до уваги здібності кожного педагога. Кількість консультацій та занять залежить від музичної підготовленості вихователів.

6. Вести роботу з батьками, залучаючи їх до загального процесу музичного виховання.

Різні види мистецтва мають специфічними засобами впливу на людину. Музика ж має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини.

Музика є одним з найбагатших і дієвих засобів естетичного виховання, вона має велику силу емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки.

Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури - тобто музичне виховання потрібно починати в дошкільному віці. Відсутність повноцінних музичних вражень у дитинстві з працею восполнимо згодом. Щоб полюбити музику, дитина повинна мати досвід сприйняття музичних творів різних епох і стилів, звикнути до її інтонаціям, співпереживати настрою.

Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, виховується чуйність до краси в мистецтві і житті. «Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовного становлення.

Музичний розвиток дитини

           Музичне виховання – це цілеспрямоване формування особистості дитини дією музичного мистецтва, формування інтересів , потреб, здібностей, естетичного ставлення до музики. Музичні керівники дитячого садочку працюють над такими завданнями:

·        виховувати любов і інтерес до музики;

·        збагачувати музичні здібності дітей, ознайомлюючи їх з різними музичними творами;

·        ознайомлювати дітей з найпростішими музичними поняттями, розвивати навичкам слухання музики, співу, музично – ритмічного руху, гри на дитячих музичних інструментах;

·        розвивати елементарну чутливість , сенсорні здібності і ладово – висотний слух, відчуття ритму формувати співочий голос і виразність рухів;

·        прищеплювати елементарні співочі та рухові навички, добиваючись простоти і виразності виконання музичних творів;

·        сприяти виникненню і початковим виявам музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику, формуючи спершу вибірне, а потім оцінне ставлення до музичних творів;

·        розвивати творчу активність в усі доступних дітям видах музичної діяльності: відтворенні характерних образів в іграх і хороводах, використання вивчених танцювальних рухів у нових, самостійно знайдених поєднаннях , імпровізації маленьких пісень, співаночок.

Таким чином формується самостійність, ініціатива і прагнення застосувати у повсякденному житті вивчений репертуар, грати на музичних інструментах , співати.

Невід’ємною частиною роботи музичних керівників є робота з батьками. Адже, встановити контакт з батьками – важлива робота і муз керівника і вихователя. Перед усім, співпраця з батьками потрібна для того, щоб спільними зусиллями виховувати дітей вдома і в садочку.

Традиційно в садочку про водяться Дні відкритих дверей, під час яких батьки можуть завітати на музичні заняття і побачити на власні очі успіхи своїх дітей порівняти їх знання і вміння з іншими дітьми. Музичні керівники інколи під час вивчення складного руху чи в момент відпрацювання точності, емоційності, естетичності того чи іншого руху «задають» так звані домашні завдання (вивчити слова пісеньки, відпрацювати рухи перед дзеркалом тощо). Таким чином, спільна робота музичних керівників та батьків дасть змогу кожній сім’ї взяти правильний напрям у вихованні дитини, і вихованні любові до музики, розвиткові їхніх естетичних смаків і вподобань.

Отже, щоб отримати позитивний результат і повноцінний гармонійний розвиток дітей, їх нормального музично – гармонійного розвитку, виховання в них почуття колективізму, любов до музики, всебічної і надійної підготовки до навчання в школі, можна досягти тоді, коли ми самі будемо розуміти і бажати дійти до якнайкращих результатів у своїй роботі.

 Основні завдання музичного виховання:

1.     Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чутливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.

2.     Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і засобами виразності.

3.     Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.

4.     Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів.

5.     Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6.     Розвивати творче ставлення до музики, перш за все, у такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

     У процесі становлення особистості особливо місце належить мистецтву. Звернутися до мистецтва - означає отримати своєрідний камертон, що дозволяє визначити на різних вікових етапах повноту звучання, формування емоційної культури людини, духовно-моральних цінностей, без яких гармонійний розвиток особистих цінностей неможливий.

      Сприйняття і розуміння прекрасного починається у дитинстві. Перші кроки у безмежному, складному і загадковому світі дитина робить у дошкільному віці. Дорослий допомагає їй знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання.

        Музика  стимулює до творчої діяльності, сприяє розвитку творчого мислення, здібностей. Музичну діяльність можна розглядати, як пізнання дітьми музичного мистецтва, за допомогою якого здійснюється музичний, загальний та творчий розвиток.

         Музична діяльність має три основні різновиди: сприймання, виконання і творення. Наскрізне пронизування творчістю всіх компонентів музичної діяльності визначає її особливість, яка розглядається як творчий пошуковий процес, спрямований на стимулювання творчих здібностей дітей у процесі музичного пізнання.

     Усі види музичної діяльності – сприймання, виконання, творення музики – мають потенційні можливості для організації творчого процесу, у якому розвиваються творчі здібності дітей. Вони мають відображення у видах музичної діяльності на занятті – слуханні музики, співах, музично-ритмічній діяльності, грі на дитячих інструментах.

        Теоретики та практики вважають музику вагомим чинником розвитку інтелекту дитини в процесі музичної освіти. На практиці активно використовують методи музикотерапії як засіб підвищення соціальної активності, комунікативних здібностей особистості, оздоровлення її емоційної та вольової сфер. Музика – є одним із способів пізнання людиною навколишнього духовного світу. То ж музика як мистецтво вираження допомагає дитині краще зрозуміти саму себе, пізнати довкілля, осягнути закони людського буття.